За наслідками проходження кваліфікаційного оцінювання звільнено лише 15 суддів – громадськість назвала основні недоліки процесу оцінювання суддів.

5 квітня 2019р.

Центр політико-правових реформ, Фундація DEJURE та ВГО “Автомайдан” презентували аналітичний огляд про проміжні результати кваліфікаційного оцінювання суддів – екстраординарної процедури для перевірки всіх суддів на відповідність займаній посаді, яка триває з 2016 року.

Станом на початок квітня 2019 року Вища кваліфікаційна комісія суддів провела оцінювання 2409 суддів, з яких 2253 його успішно пройшли та підтвердили відповідність займаній посаді.

Наразі такими, що не пройшли кваліфікаційне оцінювання, вважаються 156 суддів.

«Лише 6% суддів, стосовно яких закінчено оцінювання, визнані такими, що не відповідають займаній посаді. За наслідками оцінювання реально звільнені Вищою радою правосуддя лише 15 суддів. Судді ж, які не пройшли оцінювання, але так і не були звільненні, продовжують працювати та отримувати заробітну плату. Деякі з них з почестями вийшли у відставку. Сумнівно, що такі результати очищення судової системи задовольняють запит суспільства». - зазначила координаторка проектів ВО «Автомайдан» Катерина Бутко.

Непрозорість оцінювання, та «конвеєрний режим» співбесід зі суддями названі серед ключових проблем кваліфікаційного оцінювання.

«Незважаючи на онлайн-трансляцію співбесід із суддями, та й то не з усіма, увесь процес оцінювання не є прозорим. Суддівські досьє оприлюднюються не в повному обсязі, важлива інформація, яка за законом має бути відкритою, приховується. Рішення Вищої кваліфкомісії суддів невмотивовані. Ніхто не може перевірити, звідки взялися ті чи інші бали. Перевірка суддів відбувається поспіхом і поверхово. Судді, які не змогли підтвердити законність джерел походження статків, успішно проходять оцінювання. Складається враження, що оцінювання проводиться суто формально, аби переважна більшість суддів не втратили посади, незважаючи на наявність серйозних зауважень до них з боку громадськості». - зазначив заступник голови правління Центру політико-правових реформ та член Громадської ради доброчесності Роман Куйбіда.

За словами експертів, ВККС продовжувала проводити співбесіди навіть у період, коли повноваження членів Громадської ради доброчесності закінчилися, а новий склад ще не було обрано. Таким чином кваліфікаційна комісія поставила під сумнів законність проведених у цей період співбесід.

Автори звіту також виявили проблеми під час проведення інших етапів оцінювання таких як – тестування та виконання практичного завдання.

«З 4 158 суддів, які складали анонімне письмове тестування, лише 9 суддів (0.2%) не набрали мінімальний бал. Більшість суддів набрали бали близькі до максимального, що свідчить про те, що тестування було занадто легким. При цьому на розробку тестів було витрачено понад 1.3 млн. грн». - зазначив Максим Середа, експерт Центру політико-правових реформ, член Громадської ради доброчесності.

У звіті також озвучено рекомендації Верховній Раді та Вищій кваліфікаційній комісії суддів. Зокрема, представники громадськості рекомендують парламенту включити до складу органів з добору і оцінювання суддів більше представників громадського сектору та передбачити проходження повторного оцінювання суддів, щодо яких є негативні висновки Громадської ради доброчесності або кваліфікаційне оцінювання проводилося без її участі.

«Очевидно, що представники громадськості мають бути залученими до процесу очищення судової системи, адже члени ГРД, як і міжнародні експерти, залучені в межах конкурсу до Антикорсуду, показали можливість ефективно виконувати цю роботи. Більше того, саме їм. згідно з даними Фонду “Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва”, довіряє 47% та 29% населення відповідно, і лише 8% довірили б очищення судової системи - органам суддівського врядування. Звичайно, при цьому громадськість має мати реальні повноваження та можливості впливати на процес», - зазначила виконавча директорка Фундації DEJURE Ірина Шиба, – «ключовою вимогою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів на сьогодні залишається підвищення прозорості та зменшення темпу проведення кваліфікаційного оцінювання до такого, який дозволить повністю та всебічно збирати та опрацьовувати усю інформацію про суддів із повним залученням Громадської ради доброчесності. Для цього не потрібно вносити жодних змін до законодавства».

За наслідками проходження кваліфікаційного оцінювання звільнено лише 15 суддів – громадськість назвала основні недоліки процесу оцінювання суддів.

5 квітня 2019р.

Наразі такими, що не пройшли кваліфікаційне оцінювання, вважаються 156 суддів.

Непрозорість оцінювання, та «конвеєрний режим» співбесід зі суддями названі серед ключових проблем кваліфікаційного оцінювання.

Автори звіту також виявили проблеми під час проведення інших етапів оцінювання таких як – тестування та виконання практичного завдання.

З повним переліком рекомендацій та текстом аналітичного звіту можна ознайомитись тут.

__________________________________________________________________________________________________________________

ПО ТЕМІ

Судді Майдану. ДОВІДНИК.

Громадські організації закликають кандидатів у Президенти надати свої пропозиції щодо головних викликів реформи правосуддя.