22 липня 2015р.

 

 

 

У чому звинувачують Оксану Царевич. Лише факти.

 

Вся країна стежила за ходом процесу стосовно трійки суддів Печерського суду м. Києва, яких прокуратура обвинувачує у прийнятті завідомо неправосудних рішень. Судді активно захищаються, стверджуючи, що жодних порушень не вчинили, рішення є правосудними, а кримінальні справи – переслідуванням з боку нової влади. Особливо відзначилась п. Царевич, яка заявила, що підтримка головою Верховного Суду подання Генпрокуратури про згоду на її затримання й арешт є крахом судової гілки влади.

 

Минуло півроку і громадськість сколихнула новина – одіозна Оксана Царевич, яка вже стала символом «кривосуддя» та замовності рішень, знову приступила до роботи, одягнула мантію і далі вирішує людські долі. І далі стверджує, що кримінальні справи щодо неї - ніщо інше, як "політичне переслідування". Більше того, вона впевнена, що йнадалі буде суддею, бо подала заяву на обрання її суддею безстроково.

 

Ці події активно обговорюють, як на експертному рівні, так і на кухнях та в соціальних мережах. Рада суддів взагалі жорстко засудила дії слідчих. Багато суддів та експертів вважають, що Царевич просто "помилилась", а за помилку не судять. Але небагато хто знає важливі деталі підстав для звинувачень судді Царевич.

 

У цій статті я наведу факти зі справ, що розглядала Оксана Іванівна Царевич, щоб усі, хто хоче зробити об’єктивний висновок – переслідування це чи справедливе розслідування, мали достатню для цього інформацію.

 

Усі справи стосуються поїздки до Межигір’я 29.12.2013р. Нагадаю, це була одна з наймасовіших акцій протесту "Автомайдану", у якій взяло участь понад 1000 автомобілів. Водії просто сіли за кермо своїх авто та абсолютно мирно проїхались до Межигір’я і назад. Починаючи з 2-го січня, до учасників акції почали приходити працівники ДАІ та складати протоколи про те, що вони начебто "не зупинились" на вимогу інспекторів ДАІ. Потім ці протоколи направляли до суду для прийняття рішення. Зараз вже достеменно відомо, що усі рапорти інспекторів ДАІ, які були підставою для складання цих протоколів, фальсифіковані, а протоколи складались на підставі вказівки з Департаменту ДАІ. Хоча вже на той час активісти зібрали велику кількість доказів, що вказували на фальсифікацію документів.

 

Суддя Царевич винесла декілька постанов по цих справах:

 

1) Постанова від 15.01.2014 р. по справі № 757/809/14-п

 

Протокол про адміністративне правопорушення складено стосовно Ольги Лугової, яка 29.12.2013р. о 17:45 на вул. Залізничне шосе – Наддніпрянське шосе начебто не зупинилася на вимогу інспектора ДАІ.

 

Ольга була учасником поїздки до Межигір’я, але о 17:00 вже була вдома, а у тому місці, де її начебто зупиняли - взагалі не проїжджала! Це могли підтвердити троє свідків.

 

До засідання Ольга підготувалась добре – залучила двох адвокатів (один з них я), перед засіданням подала заяву про злочин стосовно дій інспекторів ДАІ, привела свідків, взяла аудіозапис того, як їй вручали протокол. Тому була спокійна і впевнена, що суд її захистить.

 

Саме слухання тривало майже 3 години. Ми провели детальний допит усіх свідків, які дуже чітко підтвердили, що Ольга Лугова не тільки не вчиняла жодного правопорушення, а взагалі не була у місці та в час, вказані у протоколі!

 

Єдиним доказом вини водія був рапорт інспектора ДАІ Козака В.А., у якому не вказано, хто був за кермом автомобіля, який він начебто "зупиняв". Тобто у справі немає жодного прямого доказу, що власне Ольга щось порушила.

 

У судовому засіданні ми заявили ряд клопотань з метою збору доказів, які б додатково спростували сам факт наявності порушення. Зокрема, просили викликати інспектора Козака В.А., який складав рапорт, витребувати дані про фото/відеофіксацію, дані про інші рапорти, складені 29.12.2013. Також просили відкласти справу до моменту розгляду прокуратурою заяви Лугової О.М. про перевірку дій інспектора ДАІ. Однак суддя Царевич відхилила всі клопотання, не звернула уваги на докази відсутності самої події правопорушення, сумнівність доказів про вину водія та відсутність будь-яких доказів про те, хто саме був за кермом автомобіля та винесла рішення про позбавлення Ольги прав керування транспортними засобами, строком на 6 місяців! (це максимально можлива санкція)

 

Покази свідків Ольги були відхилені виключно на одній підставі – вони є її близькими друзями. З цього суд прийшов до висновку, що «їх покази спрямовані на уникнення Луговою О.М. належної адміністративної відповідальності». (див. дод. № 1)

 

(додаток №1)

 

 

19.05.2014р.  Апеляційний суд м.Києва прийшов до висновку, що у матеріалах справи відсутні докази наявності самої події правопорушення, а тому скасував Постанову, прийняту п.Царевич, як незаконну та необґрунтовану. До речі, інспектор ДАІ Козак В.А. в Апеляційному суді заявив, що взагалі не підписував рапорт, який став підставою для звинувачень Лугової О.М. (див. дод. № 2)

 

(додаток №2)

2) Постанова від 15.01.2014р. по справі № 757/807/14-п

 

По цій справі проходить пре-секретар посольства Канади в Україні Царькова І.В., яку звинувачено у тому, що 29.12.2013р. на вул. Наддніпрянське шосе вона не зупинилася на вимогу того ж інспектора ДАІ Козака В.А. Звертаю увагу, що Інна Царькова не була учасником поїздки до Межигір’я. У той день взагалі не їздила на автомобілі, весь час з 28-го по 30-е грудня провела у м.Вишгород і не була у Києві, а сам автомобіль весь цей час знаходився у гаражі у м.Вишгород та ніким не використовувався!

 

Царькова І.В. на суд залучила хорошого адвоката, підготувала пояснення, привела свідка. У суді заявили про готовність ще двох осіб надати відповідні свідчення. Однак суддя Царевич повністю відкинула усі аргументи про відсутність самої події правопорушення та покази свідка, який був заслуханий у суді і не побачила необхідності для виклику інших свідків. Натомість вона вирішила, що Інна Царькова  вчинила інкриміноване їй правопорушення та позбавила її прав керування автомобілем строком на 6 місяців.

 

Акцентую увагу, що справа Лугової О.М. та Царькової І.В. розглядалась суддею Царевич в один день (15-го січня). Єдиним доказом вини обох були рапорти одного і того ж інспектора В.А.Козака.

 

А тепер порівняйте підписи цього інспектора у рапортах, які містяться у цих справах.

 

 

Підписи настільки очевидно не співпадають, що навіть без спеціальної експертизи можна прийти до однозначного висновку про їх виконання різними особами. Суддя, яка належно розглядала справи не могла не звернути на це уваги.

 

Ще одним доказом вини водія у цій справі, на думку судді Царевич, стало те, що Царькова І.В. не зверталась зі скаргами на дії інспектора ДАІ. Цинізм судді вражає. У справі Ольги Лугової (нагадую, вона розглядалась у той самий день), яка зверталась зі скаргою на дії інспектора, суддя вирішила, що таке оскарження зовсім не є доказом сумнівності дій ДАІ, а «свідчить про певну тенденцію вироблення позиції захисту з врахуванням і осмисленням подій, що відбулись».

 

Тобто у судді Царевич як оскарження дій інспектора так і відсутність факту оскарження завжди є доказом лише одного – вини водія.

 

Звертаю увагу, що постанова п.Царевич по цій справі була предметом правової експертизи, проведеної Центром дослідження проблем верховенства права НУ «Києво-Могилянська Академія». Відповідно до висновку експертизи, який підписано доктором юридичних наук, суддею Конституційного Суду України у відставці М.І.Козюброю, дане рішення суду не відповідає принципу верховенства права і не може вважатись правосудним (див дод. № 3).

 

(додаток №3)

 

 

Даний висновок підтримано і Апеляційним судом м.Києва, який 28.02.2014р. визнав постанову судді Царевич незаконною, скасував її та закрив провадження у зв’язку з відсутністю події правопорушення (див. дод № 4).

 

(додаток №4)

 

 

3) Постанова від 17 січня 2014 по справі № 757/827/14-п

 

Відповідно до матеріалів цієї справи Латанський М.В.  29.12.13 о 13:30 на вул. Богатирській, 32 не зупинився на вимогу інспектора ДАІ Горбатюка О.О.

 

На судове засідання власник автомобіля подав пояснення, що у той день за кермом перебував не він, а його дружина і притягувати його до відповідальності немає жодних підстав. Дружина у суді повністю підтвердила покази свого чоловіка.

 

Незважаючи на відсутність будь-яких доказів того, що за кермом був Латанський М.В. і чіткі покази його дружини, що саме вона керувала автомобілем, суддя Царевич «призначила» винним Латанського М.В. та позбавила його прав керування, строком на 3 місяці.

 

Але родзинкою цієї справи був висновок п.Царевич стосовно дослідженого у судовому засіданні доказу у вигляді запису розмови Латанського М.В. з інспекторами ДАІ. Суддя у постанові вказала, що УВАГА «здійснення запису особою будь-яких телефонних дзвінків викликає обґрунтований сумнів у відсутності в її діях порушень закону».

 

 

Тобто якщо ви записуєте телефонні розмови, які свідчать про порушення з боку правоохоронців, то не намагайтесь їх використати для свого захисту. Для судді Царевич уже все очевидно – якщо записуєте, значить саме ви і є порушником закону!

 

Також важливо зазначити, що відповідно до даних ДАІ, інспектор Горбатюк О.О, який начебто зупиняв водія по цій справі, у той день взагалі не ніс службу на вул. Богатирській 32!

 

Дана постанова судді Царевич 27.02.2014р. також була скасована Апеляційним судом м.Києва як незаконна і необґрунтована.

 

4) Постанова від  22.01.2014р. по справі № 757/805/14-п

 

Ця справа і стала підставою для подання Генеральної прокуратури про застосування до судді Царевич О.І. запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

 

За результатами розгляду матеріалів справи Царевич О.І. позбавила особу прав керування транспортним засобом строком на 6 місяців. Єдиною підставою для такої постанови суду став рапорт вже відомого нам інспектора Козака В.А. Але особливістю цього рапорту є те, що ВІН ВЗАГАЛІ НІКИМ НЕ ПІДПИСАНИЙ. Тобто ключовий та єдиний документ, який підтверджує вину правопорушника взагалі не є документом і не міг мати будь-яких правових наслідків. Згодом інспектор Козак В.А. підтвердив, що не лише не підписував, але і не складав цього рапорту!

 

На даний момент, потерпіла заявляє про відсутність претензій до судді Царевич. Цілком ймовірно, що вона пробачила їй, але це не міняє факту прийняття судом рішення на підставі доказу, який не можна навіть визнати документом!

 

ВИСНОВКИ:

 

Суддя Царевич винесла, як мінімум, 4 постанови про позбавлення прав керування осіб, які 29.12.2013р., начебто, не зупинились на вимогу інспекторів ДАІ.

 

Двоє з позбавлених прав взагалі не були на місці та в час, які вказані у рапорті.

 

По усіх справах єдиним доказом вини водія був рапорт інспектора ДАІ. У рапортах різні підписи одного і того ж інспектора, а в одному з рапортів взагалі відсутній будь-який підпис! Проте суддя жодного разу не допитала цих інспекторів у судовому засіданні. Як потім було з’ясовано інспектор Козак В.А. не складав і не підписував вказані рапорти, а інспектор Горбатюк О.О. взагалі не ніс службу у місці, що вказано у рапорті.

 

В усіх випадках у звинувачених були свідки, які стверджували відсутність самого правопорушення. Царевич не взяла до уваги ці покази та відмовила у задоволенні усіх клопотань про витребування інших доказів. Більш того, усі дії власників автомобілів вона розцінювала виключно як доказ їх вини (подача скарги на даішника, відсутність такої скарги, запис розмови з працівниками ДАІ).

 

Практично всім водіям суддя призначала максимально можливе покарання за даний вид порушення (позбавлення прав керування строком на 6 місяців).

 

Очевидно, що Оксана Царевич знала про події, які відбувались у той момент у державі, про сам автопробіг та про факти переслідувань "Автомайдану". Починаючи з 2-го січня 2014 року, ця тема була дуже популярною та висвітлена практично в усіх ЗМІ. У суді потерпілі також заявляли, що всі ці справи є переслідуванням їх за громадянську позицію. Тому рішення приймались п.Царевич з усвідомленням цього факту.

 

Зверну увагу, що не всі з вищенаведених осіб брали участь у автопробігу до Межигір’я, але всі вони є у списку автомайданівців, які були виставлені в мережу інтернет у статтях під назвою «Знайди фашиста у своєму дворі». Згодом цей список з детальним описом самого автопробігу було знайдено у Межигір’ї. Випадковість?

 

Ще дуже важливий момент – аналогічні рішення по аналогічному алгоритму у той самий час приймали ще 126 суддів по всій Україні! Знову збіг обставин?

 

Чому п.Царевич виносила такі однотипні рішення по усіх справах? Чому вона не бачила очевидних ознак переслідувань? Чому ЗАВЖДИ ігнорувала докази невинуватості, відкидала клопотання адвокатів та приймала очевидно фальсифіковані докази вини? Чому не взяла покази у інспектора, який начебто зупиняв авто? І чому застосовувала до водіїв максимальне покарання і лише у вигляді позбавлення прав? Чому адвокатам не вдалось захистити жодного свого підзахисного?

 

Усі постанови судді Царевич, на які були подані апеляційні скарги, були скасовані як незаконні та необґрунтовані. Відзначу, що Оксана Іванівна є справді дуже грамотною та сильною суддею. Готовий повірити її твердженню, що вона є суддею за покликанням та ідеально знає процес. На судових засіданнях стосовно себе вона часто повчала прокурорів. Але чому ж тоді у цих справах вона допустила такі грубі "помилки"? Чергова випадковість?

 

Відповідно до ст. 375 ККУ постановлення суддею завідомо неправосудного рішення карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

 

У Розділі VII додатку до Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010 на 1098 засіданні заступників міністрів, наголошується, що тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості.

 

Зараз у суддівських колах йде намагання довести, що поняття «неправосудне рішення» є незрозумілим, а застосування ст. 375 неможливим. При цьому замовчується, що по даному питанню вже є правова позиція ВСУ, де дуже чітко дано поняття, що таке «неправосудне рішення» (див. Ухвалу ВСУ від 20.11.2014р.)  І рішення п.Царевич чітко підпадають під ознаки, що вказані ВСУ.

 

То чи кримінальна справа є переслідуванням чесної судді, яка приймала неупереджені та обґрунтовані рішення? Чи все ж таки це спроба нарешті виконати вимогу Майдану і наше законодавство (з врахуванням вимог міжнародного законодавства) та притягнути до відповідальності простого злочинця?

 

Для мене відповідь на це питання є очевидною. Сподіваюсь, після опису цих справ, відповідь зможуть знайти усі, хто це прочитає.

 

І ще дуже важливий момент - кожен має право на каяття та виправлення помилок. Багато б людей зрозуміли Царевич, якщо б вона хоча б вибачилась перед невинними, яких судила, а також сприяла слідству. Але ж вона не лише відмовляється співпрацювати зі слідством та заявляє, що і зараз би прийняла аналогічні рішення і що тоді також все робила правильно.

 

P.S. Захищаючи Ольгу Лугову, я в судовому засіданні, яке вела суддя Царевич, сказав буквально наступне - якщо суд не захистить невинних людей, то це означатиме смерть правосуддя та повну зневіру у нашому судочинстві! Вона дуже мило посміхнулась і винесла рішення про максимальне покарання. Минув рік і по іронії долі ця суддя вживає практично ці ж самі слова, але вже стосовно її справи.

 

Насправді ж саме вона на моїх очах вбила правосуддя! Після рішення Оксани Царевич я зрозумів, що суди вже на 100 % стали інструментом переслідування і суддів ані трохи не зупиняє той факт, що вони карають абсолютно невинних на підставі очевидно сфальсифікованих доказів. Суддя Царевич залишила нам єдиний шлях – виходити на барикади і вже не стояти і співати, а боротись до кінця.

 

Майдан закінчився, але те, заради чого загинули більше сотні людей, ще не зроблено. Справа Царевич, це лише невеличка частинка виконання однієї з головних вимог Майдану – покарання винних. Таких Царевич є декілька сотень! Усі вони повинні понести справедливе покарання. І це не помста. Без цього судова влада ніколи не буде очищена та не відновить довіри до себе! Судді повинні нарешті це усвідомити та максимально сприяти суспільству вичавлювати зі своїх рядів злочинців у мантіях. Якщо цього не відбудеться найближчим часом, врятувати судову систему зможе лише одне – повна заміна суддівського корпусу!

 

У будь-якому випадку ми докладемо максимальних зусиль, щоб не лише п.Царевич, але й усі інші судді, які виносили неправосудні рішення, понесли справедливе покарання.

 

 

Маселко Роман, адвокат потерпілих учасників автопробігу до Межигір’я, активіст ВГО "Автомайдан"

 

Copyright © 2015 Автомайдан