28 жовтня 2020р.

Формула “Роттердам+” – це історія про те, як через нахабну олігархічну схему держава отримала збитків на 40 мільярдів гривень.

Але спершу про те, як справу намагалися банально “злити”:

• спершу прокурор САП Віталій Пономаренко своєю постановою взяв і закрив кримінальну справу.
• потім слідча суддя Антикорупційного суду Катерина Широка відмовилася скасовувати це рішення прокурора за скаргою заявника;
• до них приєдналася Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова, яка підтримала “злиття” й відмовила детективам у скасуванні рішення прокурора САП. При чому з формальної причини: через відсутність у неї матеріалів кримінального провадження.

Але на щастя потерпілий завод та ЦПК теж оскаржили рішення прокурора про закриття. І вже інша суддя ВАКС, Оксана Олійник, скасувала рішення прокурора. Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає. Тепер справу повинні поновити, змінити прокурора та відправити до суду.

З чого все почалося?

У 2016 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), затвердила оновлену методику визначення прогнозної оптової ринкової ціни електроенергії.

З того часу вона почала визначатися за формулою “Роттердам +”, де:

• “Роттердам” — середньоринкова ціна імпортного вугілля в портах Амстердам-Роттердам-Антверпен за попередній рік (API2);
• “плюс” —  вартість фрахту судна, перевалки і доставки.

Очолював НКРЕКП Дмитро Вовк (не плутати з Павлом Вовком, головою скандального ОАСКу та Сергієм Вовком, суддею ще одного сумнозвісного суду, Печерського суду столиці), ексменеджер кондитерської компанії “Рошен”, у якій він працював над напрямком розвитку роздрібних мережі у Росії.

Незадовго до затвердження формули Дмитро Вовк пояснював журналістам “Схем” абсурдність формули, вказуючи на те, що це банальне погашення звичайними людьми кредитів олігарха Ахметова: “усі повинні розуміти, що в такому випадку ми фінансуємо ДТЕК і покриваємо для пана Ахметова його кредитний портфель”.

У цьому ж невипущеному інтерв’ю він не тільки критикував компанію олігарха Ріната Ахметова, а й натякав на тиск та шантаж: “Для того, щоб обслуговувати кредити, вони намагаються шантажувати нас… щоб ми підвищили тариф для ТЕЦ… На нашу думку, обґрунтована вартість (тонни – ред.) вугілля — 800 грн. В балансі зараз розрахована ціна у 1100 грн, що, на нашу думку, є достатнім рівнем для рентабельності. Вони вимагають 1500 грн… Це означає, що вони змушують все населення України платити за свій кредитний портфель”.

За його словами кожні 100 грн за тонну вугілля — це 2 млрд грн для “ДТЕК”. Він зазначав, що це відобразиться на цінах як для підприємств, так і для громадян. “Ми вважаємо, що це необґрунтоване зростання (ціни – ред.), яке йде де-факто тільки одній компанії — “ДТЕК”. І покриває їхній кредитний портфель”.

Але як ми бачимо, потім він свою позицію кардинально змінив і підіграв ДТЕК.

Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами. Проте кількість такого вугілля становила десь 130 тисяч тонн на рік. А загальний обсяг вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС в Україні, складало 25,5 млн тонн. Тому пізніше було погоджено застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля.

Тобто за логікою формули, українське вугілля, яке добували на українських же шахтах, мало спершу поїхати в “туристичну подорож” до умовного Роттердаму, там його перевантажували, а потім воно поверталося назад на українські ТЕС. Якось все дивно виходить...

Пізніше слідство встановить, що ніяких таких дій чи витрат не існувало, а їх включили до формули, щоб штучно збільшити вартість електроенергії для промисловості та населення, оскільки близько 80 % вартості тарифу становила ціна вугілля.

Розслідування НАБУ

Ще у листопаді 2016 року Центр протидії корупції надіслав заяву до НАБУ з приводу Роттердам +. А у лютому 2017 року Віктор Чумак, який тоді був заступником голови комітету ВРУ з питань запобігання та протидії корупції, звернувся до НАБУ і сказав, що дії НКРЕКП призвели до “значного необґрунтованого зростання тарифів на комунальні послуги, внаслідок чого незаконно збагатилися учасники організованої групи”. Вже за 3 дні детективи почали розслідування щодо зловживання службовим становищем членами НКРЕКП.

Під час розслідування детективи встановили, що топменеджери компанії "ДТЕК" олігарха Ахметова у 2015 році тиснули на керівництво Нацкомісії, аби воно включило до тарифу на електроенергію, що виробляли електростанції, витрати на доставку та перевалку вугілля в Україну з портів у Європі.

Як ми вже знаємо, Вовк і компанія з НКРЕКП виконали це прохання і включили вигадані видатки у нову формулу ціни для всієї теплової генерації країни. А це, як зазначають в НАБУ, призвело до зростання тарифів на електроенергію для промисловості, соціальних закладів, шкіл, садочків, дрібного і середнього бізнесу, а в кінцевому результаті до подорожчання товарів та послуг для населення.

Головним бенефіціаром формули Роттердам + справедливо вважають олігарха Ріната Ахметова та його компанію ДТЕК. А найбільше програли через неї великі промислові споживачі, типу заводів Коломойського, звичайне населення, яке платило завищену ціну за електроенергію та держава в цілому, яка зазнала мільярдних збитків.

Так, проведені під час розслідування експертизи встановили, що споживачам впродовж 2016-2017 років було завдано 18,87 млрд грн збитків, а загалом протягом травня 2016 року-червня 2019 року — майже 40 млрд грн.

За словами детективів, які розслідували справу, формула також виявилася вигідною для інсайдерів: "Ми маємо вторинні документальні докази, які доводять, що, поки Вовк був керівником НКРЕКП, він мав доступ та використовував комерційну інформацію про обсяги деяких енергетичних компаній на ринку, зокрема їхню прибутковість та операційні прогнози на майбутнє. Вовк передавав цю інформацію до інвестиційної компанії ІCU, де він раніше працював, що допомогло, серед іншого, прийняти рішення про інвестиції в розвиток цих компаній у майбутньому та отримати дивіденди". Компанія ІCU також управляла активами Петра Порошенка. Так як Дмитро Вовк, колишній співробітник ІCU і Roshen, був призначений на посаду голови НКРЕКП безпосередньо Порошенком, дехто вказував на ймовірний зв’язок з тим, що експрезидент також вигравав від цих інвестиційних угод, але про прямі докази цього наразі невідомо.

Підозри

Влітку 2019-го року НАБУ повідомило про підозру 6 особам, причетним до схеми, натякнувши, що встановлюються й інші особи, причетні до вчинення злочину. Серед підозрюваних опинилися:

• ексголова НКРЕКП Дмитро Вовк (розшук та заочний арешт);

• начальник відділу управління енергоринку Володимир Бутовський (розшук та заочний арешт);

• ексчлен НКРЕКП Володимир Євдокімов (тримання під вартою із заставою у 2 млн грн);

• заступник начальника управління енергоринку Тарас Ревенко (1,9 млн грн застави);

• генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх (9,6 млн грн застави);

• менеджер ДТЕК Борис Лісовий (10 млн грн застави).

Дмитро Вовк і Володимир Бутовський, втекли з країни, тому детективи вручили їм підозри заочно. Їх оголосили у розшук і обрали для них запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. За усіх інших підозрюваних сплатили застави і вони наразі перебувають “на волі”.

До речі, Автомайдан провів власне міні-розслідування і встановив, що Дмитро Вовк може наразі переховуватися у м.Ларнака на Кіпрі. Як ми це зробили, дивіться у відео.

Як намагалися зливати справу?

Через прокурора САП Віталія Пономаренка. Але давайте все по порядку.

У серпні 2020-го року розслідування уже було близьким до передачі в Антикорупційний суд. Директор НАБУ Артем Ситник заявляв: “Це дійсно цікава справа, детективи, мені здається, дуже ґрунтовно вивчили ситуацію, дуже багато разів її обговорювали.  Справа практично розслідувана”.

На той час справа була призупинена на час виконання міжнародно-правових доручень. Той таки Ситник казав, що детективи зібрали майже усі матеріали, які вони вважають необхідним для закінчення справи.

Тобто станом на середину серпня у справі залишалося всього три незакритих питання:

1. хто буде представляти інтереси потерпілих (всього населення) у суді?
2. чи є вичерпним коло підозрюваних у справі? Відповідь на це питання мали дати міжнародно-правові доручення.
3. що робити з експертизами? Одна з них казала нам про збитки у 18,87 млрд грн за період 2016-2017 років, інша говорила про неможливість встановити збитки, а нещодавно з’явилася ще одна експертиза, що охопила весь період, коли діяла формула і показала 39,9 млрд грн збитків.

Однак потім до цих питань додалося ще одне: що робити із тим, що справу зливають?

Вся суть в тому, що 27 серпня 2020 року прокурор САП Віталій Пономаренко закрив провадження своєю постановою. Підставою для закриття нібито стала експертиза СБУ, яка говорила про неможливість встановити збитки. При чому дослідна частина експертного висновку говорила не про їх відсутність взагалі, а про неможливість встановити є вони чи ні. Але прокурор Пономаренко вирішив, що раз їх встановити неможливо, значить і збитків немає, а всі можливості доказування вичерпані. Тобто прокурор закрив справу замість того, аби закінчити її та готувати для передачі до суду. А вже суд мав би визначати питання збитків.

У НАБУ повторюють, що справа була на завершальній стадії, були зібрані достатні докази для доведення винуватості підозрюваних. Рішення прокурора в НАБУ вважають дивним і незаконним, оскільки він жодного разу не ставив під сумнів розслідування у справі та під час нарад обговорював можливість продовжувати справу.

Екснардеп і заявник по справі Віктор Чумак оскаржив постанову прокурора САП Пономаренка до ВАКС. Однак у першій інстанції зазнав невдачі. Слідча суддя Катерина Широка відмовила Чумаку у поновленні справи. Це рішення викликало справедливу критику у громадськості. Наразі справа перебуває в апеляції Антикорсуду.

Але була ще одна справа.

Центр протидії корупції та потерпілий у справі завод теж звернулися до ВАКС із окремими скаргами на рішення прокурора про закриття. І цього разу вдача була на боці скаржників. Скаргу потерпілого заводу задовольнили. Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає. Таке рішення прийняла слідча суддя ВАКС Оксана Олійник.

Що далі?

Генпрокурор Ірина Венедіктова просто зобов’язана після такого рішення суду прибрати зі справи прокурора Пономаренка, який покаазав свою упередженість та/або некомпетентність.

Після цього справу треба поновити і завершити. На це у НАБУ та САП буде дуже мало часу, адже строки розслідування закінчаться всього за кілька днів після поновлення.

Але ми віримо, що все вдасться і є великі шанси на успішний розгляд справи по суті, оскільки нещодавно в ній з’явилися результати нової експертизи, яка встановила збитки від формули у розмірі 39,9 млрд грн.

Висновок

Формула Роттердам+ припинила дію з 1 липня 2019 року, коли в Україні запрацював ринок електроенергії.

Але хто ж несе відповідальність за мільярдні збитки? Поки справа Роттердам + не буде остаточно поновлена та передана до ВАКС, вона вважатиметься першою топсправою, яку “злили” за Президента Зеленського. І дуже сумніваємося, що він не був в курсі цього.

У зв’язку із цим, наприкінці хочеться почути відповідь Володимира Зеленського на дуже просте питання, яке він сам же задавав своєму попереднику під час “стадіонних дебатів” у 2019 році: “пане Президенте, скільки особисто Вам занесли за Роттердам+?”

Copyright © 2021 Автомайдан