Суддя-стрілок

24 січня 2021

29 березня 2016 року детективи Національного антикорупційного бюро України викрили суддю Малиновського районного суду м.Одеси Олексія Бурана на отриманні хабара у розмірі 500 тис гривень. За них він нібито обіцяв ухвалити “потрібне” рішення у цивільний справі про стягнення 1,5 млн грн боргу.

Неправомірну вигоду Буран ймовірно вимагав та отримував через свого товариша Андрія Селіхова, який теж є обвинуваченим у справі.

Згідно оприлюднених у березні 2018 року прокурором САП протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, Селіхов виступав посередником між суддею Олексієм Бураном та позивачем Оленою Петровою (потерпілою у справі):

“по результатам аудио- и видеоконтроля Селихова усматривается, что ему была предоставлена часть неправомерной выгоды. Он согласовывал весь механизм и способ предоставления неправомерной выгоды. Он согласовывал свои действия с председательствующим (судьей Малиновского районного суда Одессы Алексеем Бураном), получал процессуальные документы не будучи процессуальной стороной гражданского дела. Кроме того, Селихов предоставил флеш-накопитель проекта судебного решения, что, в свою очередь, подтверждает его умысел, как и Бурана, в получении неправомерной выгоды”.
...
“помощница судьи Бурана получила флеш-накопитель с проектом судебного решения, которое было написано Петровой и передано Селихову. В соответствии с указанной с носителя информации, четко усматривается разговор помощницы, которая говорит: «Я переделала твой текст решения». Это подтверждает тот факт, что она получила соответствующий флеш-накопитель с текстом решения. Ей было известно, кто написал это решение. Кроме того, конечное процессуальное решение по делу получило лицо, которое не имеет отношения к гражданскому иску, то есть Селихов. В ходе разговора Селихов постоянно подчеркивает, что у него были договоренности именно с председательствующим судьей Алексеем Бураном, и что эти договоренности были выполнены, и ему было предоставлено судебное решение. При таких обстоятельствах считаю, что указанное вещевое доказательство в полной мере подтверждает, как и умысел лиц на получение неправомерной выгоды, так и подтверждает объективную сторону состава преступления”.

Хабар передавався трьома траншами. Під час отримання останньої частини у розмірі 250 тис грн, Андрій Селіхов був затриманий. Одразу були проведені обшуки у будинку судді Бурана в елітному селищі "Совіньйон" під Одесою, де також була виявлена частина неправомірної вигоди - 120 тисяч грн. Під час обшуку сталося непередбачуване. Суддя Буран почав кричати, чинив опір працівникам НАБУ, застосував травматичний пістолет на ураження. Після того залишив зброю та, скориставшись наявністю статусу «недоторканності судді», виліз по драбині через вікно і втік. 

Пізніше Буран пояснював, як він подумав, що це напад грабіжників на його будинок, бо то були “якісь люди, не ясно в якому камуфляжі і хто це є”. Хоча на відео НАБУ чутно, як детективи кілька разів кажуть “ми із Національного антикорупційного бюро України” та “працює НАБУ”.

Ось як суддя Буран пояснював свою втечу: "Я вирішив відвернути увагу від дітей. Думаю, нехай краще за мною біжать. Виліз через вікно, порізав руку об скло, що розбилося. Переліз через паркан до сусідів. Наклали джгут, зупинили кров. Притиснули до травми шматок холодного м'яса".

Працівник Управління спеціальних операцій НАБУ, який забезпечував охорону детективів під час обшуку і який є потерпілим у справі, на суді сказав, що у будинок зайшли лише після того, як побачили, що з димоходу пішов дим. І враховуючи, що будинок судді — це не Сикстинська капела, а до виборів Папи Римського було ще далеко, дим міг свідчити про те, що суддя просто-напросто знищував докази.

Вже за три дні, 31 березня 2016 року, Верховна Рада України зняла із Бурана недоторканість і дала дозвіл на його затримання та взяття під варту. Одразу на виході із зали засідань ВР його було затримано НАБУ.

Після цього Солом’янський райсуд столиці обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, а 29 липня 2016 року досудове розслідування було завершено і прокурори САП склали обвинувальний акт.

Так як обвинувачений у справі був діючим суддею, то її направили за підсудністю у найближчу область — до Миколаївського райсуду Миколаївської області. Але там всі судді захворіли або пішли у відпустку. Тож матеріали справи ще 1,5 місяці “гуляли” в апеляції та Вищому спеціалізованому суді, поки їх остаточно не відправили у Заводський районний суд міста Миколаєва.

Повернімося до запобіжного заходу. У СІЗО Буран перебував протягом 22 місяців. Тому за "законом Савченко" 3,5 роки йому вже можуть бути зараховані як відбуте покарання.

6 лютого 2018 року суд відпустив Бурана під цілодобовий домашній арешт. Вже за два місяці той же суд продовжив йому цілодобовий домашній арешт. Проте під час оголошення рішення Буран почав кричати, бити себе авторучкою по руці, намагаючись порізати собі вени. Він наполягав на тому, що ні в чому не винен і хотів отримати лише нічний домашній арешт, бо йому треба заробляти гроші і доглядати за батьками.

Що ж до судового розгляду, то у Заводському райсуді Миколаєва справа слухалася майже 3 роки, однак ухвалити вирок там так і не змогли.

Після створення Антикорсуду, матеріали справи передали на новий розгляд до ВАКС, де трохи більше, ніж рік, призначили 18 судових засідань.

Наразі триває дослідження доказів. З кожним наступним засіданням завершення все ближчим. Якщо суддю Бурана визнають винним, то йому загрожує до 10 років тюрми із конфіскацією майна, так як вже по ходу розгляду прокурори змінили інкриміновану частину статті на менш тяжку (з ч.4 ст.368 на ч.3 ст.368 КК України).
 

п.с. Ще одна важлива деталь.

За даними Фундації DEJURE орієнтовний розмір утримання Олексія Бурана від моменту скерування обвинувального акту склав близько 1,652 млн грн. Якщо ви думаєте, що цього суддю з ганьбою звільнили із суддівських лав за ймовірне отримання хабара, то ви помиляєтеся. Вища рада правосуддя відправила його у відставку. На той час голова ВРП Володимир Говоруха обгрунтував це тим, що Буран має більше 20 років стажу і подав відповідну заяву. Ну а члени ВРП з радістю її задовольнили. І тепер екссуддя, обвинувачений у отриманні хабара, отримує довічне грошове утримання з наших з вами кишень. Його розмір становить близько 40 тис грн на місяць.